Квіти і рослини

Валеріана – котяча трава. Вирощування і застосування

Вирощування валеріани

Якщо ви, не має значення з якої причини вирішили вирощувати валеріану – Valeriana officinalis L., то ця стаття буде вам як не можна до речі. Назва валеріани походить від латинського дієслова valere – “бути здоровим”. Валеріану ще називають “котячою травою” адже вона досить специфічно діє на поведінку кішок.

Як оповідає Вікіпедія:

Валеріана (лат. Valeriána) – рід багаторічних трав’янистих рослин підродини Валеріанові (Valerianoideae) сімейства жимолостеві (Caprifoliaceae), що включає більше двохсот видів. Латинська родова назва походить від лат. valere – бути здоровим. Воно було вперше вжито в книзі італійського ботаніка Маттео Сільватіко (1285-1342).
Найбільш відомий вид – Валеріана лікарська (Valeriana officinalis L.), широко використовуваний в якості лікарського засобу – про неї і піде мова далі.

Виростає валеріана в Європі і Азії. Вона невибаглива, її можна зустріти на лісових галявинах і заливних луках, по берегах річок і на схилах пагорбів, в ковилових степах і на осокових болотах, в горах і соснових борах.

Застосування валеріани в лікарських цілях

Валеріана і її препарати мають багатосторонню дію. Зменшують спазми гладкої мускулатури, регулюють діяльність серця, покращують коронарний кровообіг, заспокоюють нервову систему, посилюють жовчовиділення, секрецію залоз шлунково-кишкового тракту.

Повною мірою лікувальна дія валеріани виявляється тільки при систематичному і тривалому прийомі, однак лікуватися нею без перерви довше, ніж 1,5-2 місяці не слід. Тривале застосування препаратів валеріани, їх передозування викликають сонливість, головний біль, пригніченість, знижують працездатність.

Так само реагують на валеріану люди з індивідуальною непереносимістю цієї рослини. Всі перераховані симптоми швидко проходять, варто тільки припинити прийом ліків. Слід пам’ятати, що високі дози препаратів валеріани можуть сприяти підвищенню згортання крові. Не застосовують валеріану при хронічному ентероколіті і нефриті.

Приготування настоїв і відварів з валеріани

Найбільш раціональною лікарською формою лікарі вважають настій кореневищ з корінням, приготований холодним способом. Щоб приготувати настій валеріани залийте 1 ст. ложку сировини двома склянками холодної води і залиште на 12-24 години. Отриманий настій рекомендується випити протягом дня в кілька прийомів після їжі.

Як вирощувати валеріану

Відвар з кореневищ валеріани можна приготувати таким чином: залийте 2-3 ст. ложки коренів валеріани склянкою окропу і тримайте на водяній бані 30 хвилин. Потім охолодіть і прокип’ятіть. Отриманий відвар приймайте по 30 мл 5-6 разів на день або по 1/2 склянки 3-4 рази на день після їди.

Дітям при болях в животі, блювоті, судомах такі відвари призначають всередину у вигляді клізм. При неврозах, безсонні, епілепсії і діатезі дітей можна купати у воді, додаючи в неї валеріану (по 15 хвилин перед сном щодня або через день). Для ванн готують такий же відвар, але з розрахунку 3-4 ст. ложки сировини на 1 літр окропу.

Охолоджений відвар або настій з кореневищ з корінням валеріани добре використовувати для примочок при запаленні очей. А при неврозі або безсонні корисно протягом декількох хвилин вдихати аромат валеріани.

Як вирощувати валеріану в саду?

При бажанні валеріану можна вирощувати валеріану на присадибній ділянці. Насіння валеріани висівають ранньою весною або під зиму – наприкінці жовтня – початку листопада. Рослина добре себе почуває на достатньо зволожених грунтах, здатне переносити і тривалу посуху. Збирають урожай восени, викопуючи кореневища з корінням, очищають їх від землі, промивають проточною водою, 1-3 дня сушать в духовці при температурі 35-40 градусів, перевертаючи. Зберігають сировину 3 роки в щільних паперових пакетах.

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована. поля позначені *. Required fields are marked *