Поради

Як і навіщо проводять вапнування грунту на городі і в саду?

Як і навіщо проводять вапнування грунту на городі і в саду?

Вапнування грунту – процес внесення в грунт спеціальних добавок для зниження рівня кислотності. З цією метою можна використовувати вапно, порошок крейди, вапняний туф, мергель, сланцеву і торф’яну золу, белітове і доломітове борошно, а також цементний пил і мартенівський шлак. А ось, наприклад, натрієві солі для вапнування грунтів не підійдуть, тому що грунт стане непридатною для ефективного вирощування культур.

Вапнування грунту: коли і для чого застосовується?

Внесення вапна в грунт призводить не тільки до того, що кислотність грунту знижується, а й до збільшення частки кальцію, магнію та інших корисних мікро- і макроелементів. Тому вапнування грунту – це не тільки зменшення кислотності, а й важливе для рослин добриво.

До плюсів вапнування також можна віднести і підвищення пухкості грунту – такий грунт буде добре вбирати вологу і утримувати її недалеко від поверхні. Так коріння рослин отримають оптимальне просочення водою навіть в жарку погоду. В умовах вологості і насиченості корисними елементами швидко розвивається грунтова мікрофлора, що призводить до природного удобрення грядок. У той же час коренеплоди не будуть вбирати велику кількість токсичних речовин, як було б, якби вапнування вчасно не проводилося.

Не можна одночасно вапнувати грунт і удобрювати його гноєм, так як в результаті вийде нерозчинна і марна для рослин суміш.Вапнування грунту: коли і для чого застосовується?

Занадто кислі грунти погано впливають на розвиток сільськогосподарських культур. Якщо на ділянці грунт з підвищеною кислотністю, то буде складно домогтися гарного врожаю всіх видів буряків, а також капусти, кукурудзи і бобових рослин. Якщо грунт до того ж ще і піщаний, то посадкам буде не вистачати магнію і кальцію. Шкідливі ж для рослин сполуки марганцю і алюмінію, навпаки, виявлять підвищену активність.

Визначення кислотності грунту

У домашніх умовах можна самостійно перевірити, чи потрібне вапнування кислих грунтів на вашій ділянці. Найпростіше для цієї мети скористатися лакмусовими папірцями або спеціальними приладами для знаходження межі кислотності грунту. Якщо ж можливості провести точний аналіз немає, доведеться покластися на «народні засоби»:

  1. Бур’ян хвоща польового і кульбаби дуже швидко розростається саме на грунті з недоліком лугу. Кислому грунту віддають перевагу щавель, м’ята і подорожник. На лужному ж або нейтральному грунті добре росте конюшина і лобода.
  2. Верхній шар грунту з вигляду нагадує деревну золу, в деяких ділянках на поверхні навіть помітний сіруватий наліт.
  3. Зверніть увагу на природні калюжі і низини на ділянці – після дощу вода стає рудою, іноді нагорі з’являється малопомітна плівка райдужних кольорів.
  4. Візьміть невелику жменю землі з ділянки і полийте її столовим оцтом. Якщо нічого не станеться – це теж ознака підвищеної кислотності (оскільки оцет – це кислота, то бурхливої ​​реакції при змішуванні з кислим грунтом чекати не варто). А ось якщо земля почала шипіти і пінитися – то вона або нейтральна, або лужна, в цьому випадку проводити вапнування грунтів не потрібно.

Вапнування і гіпсування грунту

Гіпсування відрізняється від вапнування грунтів вапном тим, що воно не просто знижує кислотність, а дозволяє позбутися від надлишку натрію в складі грунту. Натрій негативно впливає на фізичні і хімічні властивості землі, і вирощування культур на таких ділянках значно ускладнюється.

Які хімічні реакції відбуваються після того, як в грунт додається гіпс? Процентний вміст натрію зменшується, і він замінюється рясно внесеним в грунт кальцієм. Так як кальцій корисний для рослин, то його внесення позитивно позначається на зростанні культур.

Для гіпсування зазвичай використовують промислові відходи з підвищеним вмістом гіпсу і фосфору, а також сиромолотий гіпс. Щоб визначити, скільки гіпсу потрібно додати, попередньо проводять біохімічний аналіз грунту, визначаючи кількість містячого натрію. В середньому знадобиться від 3 до 15 тонн добрива, причому найбільшу потребу в гіпсі відчувають солонці і солонцюваті грунти.

Провести гіпсування можна під час оранки, посіву рослин-багаторічників або зрошення. В результаті врожайність вирощуваних культур збільшується на 3-6 центнерів з одного гектара. При цьому варто враховувати, що найбільш ефективно гіпсування зрошуваних територій, але й меліоративний період ділянки при цьому зменшується.Вапнування і гіпсування грунту

Види вапняних добрив

Для проведення вапнування можуть використовуватися як спеціально отримані шляхом випалу або розмелювання порошки (крейда, доломіт, вапняк), так і промислові відходи з високим відсотком вапна.

Основний засіб вапнування грунтів – вапняна мука, майже повністю складається з карбонату кальцію (СаСО3). Якщо в суміші крім карбонату кальцію міститься велика кількість карбонату магнію (MgCO3), то така суміш називається доломітовим борошном. Магнієві породи міцніші, і отримати з них борошно трохи складніше, зате в результаті виходить більш корисне для сільськогосподарських культур добриво. Найбільший недолік в солях магнію відчувають піщані грунти, тому для них чисте вапно практично не використовується. Для досягнення кращого результату до суміші можна додати мергель і навіть звичайний цементний пил.

Якість внесених в грунт порошків визначається процентним вмістом карбонатів кальцію і магнію (особливо це важливо для промислових відходів) і тим, наскільки тонкий помел. Великі частинки мають нижчу здатність до розчинності, тому грунт «засвоює» їх повільніше. Для найбільшої ефективності бажано вибирати вапнякове борошно з товщиною помелу не більше 0.25 мм.

Засіб для ефективного вапнування – гашене вапно. Це порошок, отриманий при випалюванні вапнякових порід, з’єднаний з водою. Гашене вапно або пушонка в перші кілька років нейтралізує грунт швидше, ніж звичайна вапняна мука. Після кількох курсів вапнування ефективність цих двох складів стає приблизно однаковою.

Якщо немає можливості провести класичне вапнування, в домашніх умовах можна скористатися пічною золою – її підсипають під корінь чутливих до кислот рослин.

Вапнування грунту: норма внесення

Зазвичай при розрахунку керуються так званою повною нормою – кількістю вапна (тонн на гектар), при якому показники кислотності знижуються до слабокислої реакції.

Вапнування грунту: норма внесенняПеред тим, як розраховувати, скільки вапна знадобиться на ділянку, необхідно визначити не тільку площу, яку займає посадки, а й такі характеристики:

  1. Механічний склад грунту.
  2. Природна кислотність грунту на ділянці.
  3. Особливості вирощуваних на даній території культур. Наприклад, конюшина, капуста і буряк чутливо відгукуються на внесення вапняних добрив, тому на зайнятих ними ділянках бажано забезпечити повну норму вапна. А ось на люпин або картоплю кислотність практично не впливає – немає сенсу перевантажувати грунт вапном, і тому можна зменшити норму на одну-дві третини.

Норма вапнування грунтів будь-якою конкретною сумішшю обчислюється за такою формулою: Н = Норма вапна по обчисленої заздалегідь кислотності * 10000 і розділена на Відсоток вапна в суміші * (100 – відсоток вмісту великих часток).

Тут норма вапна враховується в тоннах на гектар. Великі частинки це частинки з діаметром більше 1 мм.

Якщо необхідно провести вапнування кислого грунту у великих масштабах, можна попередньо скласти карту ділянки із зазначенням посівів. У деяких місцях кислотність може бути вищою, і навпаки, тому для оптимального розміщення грядок потрібно врахувати різницю між грунтами.

Способи і терміни вапнування грунтів

Краще всього проводити вапнування грунту навесні перед посадкою сільськогосподарських культур або восени перед скопуванням грядки, щоб внесені речовини не залишалися на поверхні. Якщо заплановано весняне вапнування, то провести процедуру необхідно не пізніше, ніж за три тижні перед посадкою.

Доломітове борошно можна використовувати для вапнування навіть в зимовий період – для цього його розсипають на полях прямо поверх снігового покриву.

Первинне вапнування проводять перед тим, як висадити столові й кормові буряки або капусту. Інші види культур дозволяють не удобрювати грунт вапном повторно і чергувати посадки, при цьому ефективність добрива не знижується.

Способи і терміни вапнування грунтівЗа сезон частина внесеного вапна втрачається, тому періодично (не обов’язково щороку) проводять повторне вапнування. У перший раз вноситься така кількість вапняного або доломітового борошна, щоб повністю нейтралізувати кислотність грунту. Повторно – тільки малі дози, постійно контролюючи рівень кислотності і підтримуючи оптимальний вміст кальцію і магнію.

Як правильно удобрювати грунт вапном:

  1. Якщо вапно або доломітова суміш недостатньо дрібного помелу, то перед тим, як додавати в грунт, її товчуть до порошкового стану.
  2. Готовий склад рівномірно розподіляють по всій ділянці.
  3. Вручну або за допомогою сільськогосподарської техніки змішують вапно з землею на глибині 20-25 см. Якщо процедура проводиться повторно, і вноситься повна норма вапна, то глибина розпушування грунту не повинна перевищувати 4-6 см.

Вапнування грунту навесні і восени, для чого потрібноОсіннє вапнування дозволяє більш точно відрегулювати співвідношення кислот і лугів в грунті, причому результат збережеться на більш тривалий термін, ніж при внесенні вапна навесні. Добриво вапном восени ще й більш безпечно, так як деякі склади (наприклад, гашене вапно або деревна зола) є досить їдкими і можуть пошкодити коріння рослин при безпосередньому контакті. У цьому випадку немає необхідності глибоко рихлити землю – після дощу і снігопаду суміші природним чином досягають необхідної глибини.
При правильному попередньому розрахунку проводити повторну процедуру знадобиться не раніше, ніж через 5-7 років.

При бажанні можна змішувати вапняне або доломітове борошно, а також гіпсовий порошок з борними, мідними, кобальтовими, калійними або навіть бактеріальними добривами. Для забезпечення більшої родючості підійдуть і суперфосфати.

Результати регулярно проведеного вапнування

Вапнування кислих грунтів – це простий і екологічний спосіб підвищити родючість землі на ділянці. Фактори, за рахунок яких досягається позитивний ефект:

  • активація життєдіяльності деяких корисних для садових рослин мікроорганізмів, таких, як бульбочкові бактерії та ін .;
  • підвищення водонепроникності і механічне розпушування грунту, за рахунок чого вода разом з добривами досить довго не йде від коренів і бульб;
  • збагачення землі корисними елементами (кальцієм, магнієм, фтором);
  • запобігання вбиранню рослинами токсичних речовин – особливо це важливо для територій, прилеглих до промислових зон;
  • більш швидке засвоєння мінеральних елементів.

Результати регулярно проведеного вапнуванняВсі перераховані фактори дозволяють з настанням осені зібрати екологічно чистий і багатий урожай.

Щоб переконатися в необхідності своєчасного вапнування грунту, можна розрахувати економічну вигоду від процедури – час окупності і чистий прибуток. Для цього потрібно підрахувати витрати на закупівлю вапняних сумішей і розподіл їх по території, а також приріст культур за наступні після вапнування роки. Очевидно, що максимально швидкої окупності можна домогтися, якщо проводити вапнування на сильнокислому грунті і висаджувати згодом культури, чутливі до вапнування (овочі, кормові рослини і картоплю). В результаті нейтралізації грунту рослини перестають страждати від шкідливих впливів кислот і отримують набагато більше поживних речовин, ніж раніше.

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована. поля позначені *. Required fields are marked *